Корю́ківка — місто, центр Корюківського району Чернігівської області, розташоване за 100 км від обласного центру — м. Чернігова — у північній частині області.

Місто розташоване на березі річки Бреч (притока річки Снов). Корюківка знаходиться на перетині автошляхів обласного і місцевого значення, по яких здійснюється автобусний зв'язок з обласним центром та сусідніми райцентрами: Щорсом, Меною, Семенівкою і населеними пунктами району.

 Щодо виникнення Корюківки існує кілька версій. За твердженнями історика О. Лазаревського: «…населений пункт засновано 1657 року переселенцями з Правобережної України. Серед них був козак Омелян Карука, який і „поселив“ Каруківку (Корюківку).»

За тлумачним словником Б. Грінченка: карук (місцеве карюк) — столярний клей; карючений — склеєний столярним клеєм; карючити — клеїти столярним клеєм.

 Засноване місто у 1657 р. козаком Є. Корюкою (звідки й назва). Під час правління гетьмана Богдана Хмельницького у 1657 році, шукаючи вільної від панства землі, переселенці з Правобережної України на чолі з козаком Омеляном Карукою облюбували для себе надійно захищене лісами місце та заснували невеличке поселення — Корюківку.

Існує інша версія, яка має цілком реальне підґрунтя, але не заперечує, що саме О. Карука заснував поселення. Російській державі, яка постійно з кимось воювала і утримувала велику армію, більшу частину якої складала кіннота, потрібна була значна кількість шкіри для обладунку коней упряжжю. Щоб дубити шкіри необхідно багато дубової кори. Значну частину лісів Корюківщини становили могутні дуби. Заготівельників дубової кори звали коруками, бо їх виробничим знаряддям був карук — гострий залізний гак, яким обдирали кору дубів.

Хоча, щодо самої назви, то, можливо, усе виглядає набагато простіше. У полісько-чернігівському діалекті слова: вода, коза, корова, вимовляються як вада, каза, карова. Отже, кора звучатиме як кара.

Корюківка входила до Киселівської сотні Чернігівського полку. Періодично належала гетьманам Самойловичу, Мазепі, чернігівському полковнику П. Полуботку. З 1782 р. Корюківка входила у Сосницький повіт Новгород-Сіверського намісництва, з 1797 р.— до Олександрійської волостіСосницького повіту Малоросійської (з 1802 — Чернігівської) губернії.

Меморіал трагедії 1943 р. в центрі міста

1882 року збудовано дерев'яну Вознесенську церкву. У 1884 р. Побудована залізниця. У середині XIX століття іноземний підприємець Карл Раух заснував тут винокурний та цукровий заводи. У 1871 році на Корюківському цукровому заводі було зайнято 600 чоловік. На цьому підприємстві за сезон вироблялося цукру-піску більш ніж на 5,5 млн крб. У 1882 р. продукція корюківських цукроварів була відзначена золотою медаллю Всеросійської виставки у Москві, а через 18 років вони привезли найвищу нагороду із Всесвітньої виставки у Парижі.

У 1887 р.обидва заводи придбав Лазар Бродський. У 1901 р. Бродський розширює цукрово-рафінадний завод, задіявши близько 1000 працюючих.

У 1880 році відкрито однокласне училище, 1886 р.— церковнопарафіяльну школу,1896 р.— земську школу, 1904 р.— лікарню.

З 1923 року Корюківка — центр Корюківського району Сновської округи.

Місто зазнало тяжких втрат у роки Другої світової війни. Корюківка була центром партизанського руху на Чернігівщині. Звідси почав свій шлях Чернігівський партизанський загін, партизанське з'єднання О. Федорова, постійно діяло партійне та комсомольське підпілля.

Саме ці факти стали причиною фашистської розправи 1-2 березня 1943 року. В результаті каральної акції в Корюківці було знищено близько 7 тисяч мирних жителів, спалено 1390 будівель. Корюківська трагедія за кількістю жертв майже в 45 разів перебільшує білоруську Хатинь, в 41 — чехословацьку Лідіце, в 12 — французький Орадур. Корюківка була практично повністю спалена, населення, яке тут проживало, винищено. Страшнішої за масштабами трагедії серед населених пунктів України не було. Як показало розслідування та експертизи обласної комісії з розслідування злочинів німецько-фашистських військ у Корюківці, за два дні окупанти й їхні помічники-поліцаї по-звірячому знищили щонайменше 6700 людей (5612 тіл залишилися невпізнаними). З 1958 року Корюківка — місто. З 1966 р. Корюківка — районний центр Корюківського району Чернігівської області.

Сучасна Корюківка — одне з перспективних міст Чернігівської області. Тут працює низка підприємств, найбільшими з яких є акціонерне товариство «Корюківська фабрика технічних паперів» (побудована на місці спаленого у роки другої світової війни цукрово-рафінадного заводу), державне підприємство «Корюківське лісове господарство», виробничий сільськогосподарський кооператив ім. Горького та інші. Успішно розвивається малий бізнес. Діючих підприємств малого бізнесу в місті 73. Підприємницькою діяльністю займаються 639 фізичних осіб. У місті працює 100 торгівельних підприємств, з них 26 — споживчої кооперації.

Місто Корюківка є інвестиційно-привабливим завдяки наявності лісових масивів,кварцового піску, глини, торфу.

У Корюківці діє гімназія, дві ЗОШ І—ІІІ ступенів, дві ЗОШ І ступеня, у яких навчається 1850 учнів, школа мистецтв, спортивна школа, два дитячі садки, де виховується 400 дітей, центральна районна лікарня на 220 ліжко-місць, аптеки, два будинки культури на 800 місць, дві бібліотеки, історичний музей, стадіон «Авангард». Видається районна газета «Маяк», діє районне радіомовлення, відділення комерційних і ощадних банків. 

Історія створення  судової влади в Корюківському районі  розпочинається з 1900-х років, коли Корюківський цукрово-рафінадний завод належав капіталісту Лазарю Бродському. На той час була створена система надання правової допомоги населенню де всі питання правового характеру вирішував бургомістр Корюківки Умшамінський. Пізніше був створений земський суд, який  за участю двох присяжних вирішував  справи різних категорій.

          З березня 1923 року стара система районування (волость-повіт-губернія) була змінена новою (район-округ-губернія). У Чернігівській губернії було сформовано 58 районів, в тому числі і Корюківський район, були створені районні структури - суд і міліція (на той період в Корюківці проживало 6077 чол.). З архівних документів, які збереглись в державному архіві Чернігівської області відомо, що у джерел формування та становлення судової системи Корюківщини стояли Ковтун, Хайкін ( їх повні імена на жаль в архівних даних не збереглись), а вже після Великої Вітчизняної війни їх справу продовжував Стельмах. Корюківщина зазнала тяжких втрат в роки Другої світової війни, саме місто Корюківка було практично повністю спалено, населення, яке там проживало – винищено. Тому довгий час після закінчення війни розгляд судових справ відбувався в сусідніх населених пунктах - Сосниці, Конотопі, Чернігові.  Так до 1960-х років розгляд судових справ корюківчан проводився в смт. Сосниця. Переважно на той час в суді розглядали цивільні справи і тільки незначна кількість справ були кримінальні.

          Після набуття Корюківкою статусу міста в 1959  році  почали створюватись нові установи, в т.ч. був створений народний суд та сформовано декілька складів народних засідателів куди входили представники виконавчих органів районних громад.

          Згідно наявних в Корюківському райсуді особових справ на посадах суддів працювали: 

1. Дорохова Галина Василівна, 05.10.1935 року народження, народний суддя  Корюківського районного суду  з  15.03.1967 по 25.07.1982.

Старший секретар суду Атрощенко М.В. та суддя Дорохова Г.В., 1975 рік

2.  Хименко Анатолій Володимирович, 18.07.1953 року народження, народний суддя  Корюківського районного суду  з  20.06.1982 по 13.02.1984.

суддя Хименко А.В.

3. Тишковець Михайло Михайлович, 30.01.1955 року народження, суддя Корюківського районного суду з 14.05.1984 по 28.11.1999,  в т.ч. на посаді голови суду з  28.03.1990 по 28.11.1999.

суддя Тишковець М.М.

4.   Литвиненко Ірина Василівна, 31.01.1963 року народження, суддя Корюківського районного суду з 15.05.1992 по 14.06.1999.

5.  Ковальов Юрій Олегович, 23.06.1961 року народження, суддя Корюківського районного суду з 13.01.1993  по 04.08.2000.

6. Крапивний Володимир Іванович, 15.04.1961 року народження, суддя Корюківського  районного суду з 18.05.2000 по 07.08.2009, в т.ч. на посаді голови суду з 22.08.2000 по 09.08.2006.

суддя Крапивний В.І.

7.  Борисенко  Іван Петрович, 24.06.1971 року народження, суддя Корюківського районного суду  з  07.03.2001  по 31.10.2005.

8.   Саволій Євгеній Григорович, 07.03.1977 року народження, суддя  Корюківського районного суду  з 20.01.2004  по 26.04.2007.

      9. Чурупченко Михайло Іванович, 10.11.1970 року народження, суддя Корюківського районного суду з 18.01.2005, працює  по теперішній час.

    10. Корх Олександр Іванович, 18.04.1971 року народження, суддя Корюківського районного суду з 01.02.2006 по 30.09.2016.

        11. Висоцька Наталія  В’ячеславівна, 21.11.1976 року народження, суддя Корюківського районного суду з 18.07.2008 по 26.12.2011, в т.ч. на посаді голови  з 06.02.2009 по 26.12.2011.

суддя Висоцька Н.В.

        12. Кутовий Юрій Станіславович, 26.07.1982 року народження, суддя Корюківського районного суду з  14.06.2010,  в т.ч. на посаді голови суду з 28.03.2013 по 14.04.2015, працює по теперішній час.               

       13. Синько Олена Олександрівна, 09.01.1984 року народження, суддя Корюківського районного суду з 30.10.2012, працює по теперішній час.